|
11.09.2008 |
|
Цей ефект полягає в тому, що слухова й зорова інформації, яку несе в собі розмова, взаємодіють між собою й впливають на те, що ми чуємо.
Проводячи своє оригінальне дослідження, Мак-Гурк і Мак-Дональд створили такі умови, при яких слухові сигнали вимовного складу не відповідали відповідним до рухам губ (Mcgurk & Macdonald, 1976). Тим, хто приймали участь у дослідженнях демонстрували відеозапис людини, що багаторазово виголошувала одними губами склади ga-ga, у той час як фонограма відтворювала склади ba-ba. Коли випробувані закривали очі й тільки слухали фонограму, вони точно розпізнавали склади. Більше того, коли вони бачили тільки рух губ людини, що говорила, а фонограма була виключена, вони досить точно ідентифікували вимовні звуки як ga-ga (підтверджуючи тим самим, що при необхідності ми можемо читати по губах і що, можливо, робимо це набагато частіше, ніж нам здається). Однак коли їм одночасно демонстрували суперечні один одному слухові й зорові стимули, вони чули звуки, яких не було ні в одному з них. Наприклад, коли вони бачили на екрані людину, артикуляція губ, якої відповідала складам ga-ga, і одночасно звучав акустичний сигнал ba-ba, більшість із них чули зовсім інший звук - da-da! Цікава деталь: більшість людей не усвідомили невідповідності слухової і зорової стимуляцій.
Автор: Самюель Толанські
|
